Добриво Мікрамід (Mikramid) 25 кг

Мікромід (Mikramid Genezis) 5 кг

Найконцентрованіше азотне добриво (вміст азоту 45%). В об'ємі 10 см3 міститься 6,5 г (1 г займає 1,5 см3), тобто у склянці (200 мл) поміститься 130 г, у сірковій коробці 13 г. Удобре сильно розчинене у воді, не злежується, добре поєднується з іншими добривами, вноситься в усі рослини. Найбільший ефект дає на нейтральних і провокованих ґрунтах. Має невеликий защіплювальний ефект, тобто зменшує кислотність ґрунту, проте після нітрифікації — підкислює. Як у відкритому, так і в захищеному ґрунті сечовину використовують навесні та влітку. Застосування її восени в захищеному ґрунті може стати причиною аміального отруєння овочевих культур, у відкритому ґрунті відбудеться вимивання азоту з талими водами. Взимку в захищеному ґрунті її можна вносити за два тижні перед висаджуванням розсади — 5-6 г/м2. Можна також використовувати для кореневого та позакореневого підживлення овочів у весняну та літню пору. Під час кореневого підживлення доза азоту становить 5-8 г або 10-17 г добрива на 1 м2. Для позакореневого підживлення використовують розчин сечовини: в 1 л води розчиняють 4-6 г сечовини. На кожні 10 м 2 використовують 1 л розчину. В октритом ґрунту вносяться відповідно до рекомендацій.

Азотні добрива використовуються в овочеводстві та господарстві найширше, оскільки безпосередньо збільшують зелену масу рослин, і як наслідок — врожайність.

Вміст азоту в ґрунті нестабільний і залежить від багатьох умов, зокрема погодних, швидко знижується через винос з урожаєм, вимивання та інші чинники. Тому потрібне щорічно його заповнення мінеральними азотними або органічними добривами, а також вирощуванням бобових рослин, що фіксують азот із повітря ґрунту.

Ознаки азотного голодування: Загальні ознаки азотного голодування: гальмування росту рослин; в овочевих культур старе листя набуває жовто-зеленого кольору; у плодового листя додатково забарвлюються в червоний колір, після зав'язування плодів частина їх обсипається, а ті, що залишилися, виростають дрібними, зі щільною м'якоттю.

Застосування мінеральних азотних добрив є найпростішим способом підвищення вмісту азоту в ґрунті. Однак серед усіх мінеральних добрив азотні найбільш небезпечні під час передозування: зайвий азот накопичується в овочах у формі ніратів і нітритів, шкідливих для здоров'я людини (передньо допустимі концентрації нітратів у овочах наведені в розділі "Технічні умови, стандарти на продукцію" за окремими овочами). Тому необхідно дотримуватися норм внесення добрив: нітрати в рослинах накопичуються не тільки у разі надлишку азоту, але й у разі нестачі молібдену та заліза, що сприяють відновленню нітратного азоту (NO3) до аммиатного (NH4).

Розрахунок норми внесення азоту Норму внесення можна розрахувати самостійно для певного азотного добрива під кожну культуру. Це найжорсткіший і найточніший спосіб визначити норму внесення, але для цього потрібно знати запаси мінерального азоту та гумусу у Вашому ґрунті (зразки аналізуються в спеціальних лабораторіях, наявних у будь-яких великих містах). Менш точний, але простіший спосіб — скористатися рекомендованими нормами внесення азоту (див. розділ "Удобрення" в "Технологіях вирощування" конкретних культур) і вирахувати норму для певного азотного добрива, знаючи процентний вміст ньому азоту (указано на пакованні або см. нижче). Наприклад, якщо під моркву рекомендується вносити 12 г азоту на 1 м2, то сечовини (вміст азоту 46%) знадобиться 12*100/46 = 26 г/м2. На жаль, водночас не враховується вміст азоту в ґрунті. Найнеточніший і найлегший спосіб — просто дотримуватися загальних рекомендацій на пакованні азотного добрива. Однак зазвичай навіть у цьому разі вдається уникнути передозування. Є різні методи внесення азотних добрив, але в будь-якому разі добрива мають бути закладені в ґрунт, тому що навіть нетривале (2-3 години) перебування їх на сонці та свіжому повітрі різко знижує вміст азоту. Азот може проникати в нижчі шари ґрунту з дощовою або поливною водою, тому допускається закладати азотні добрива неглибоко: вносити під передпоєву культивацію або навіть розкидати та закрити граблями. Брудний азот легко вимивається з ґрунту, наприклад, навесні з талими водами, тому більшість азотних добрив у відкритому ґрунті можна вносити восени, на відміну від інших добрив.